Хронологія
Пустиня 1459–1626
1459
Грамота Семена Олелковича
Найдавніший документ: київський князь Семен Олелкович надає Шашку «отчину і дідизну»
на річках Русаві, Косниці та Камєниці. Землі в басейні майбутньої Городківки вперше з'являються в писемних джерелах.
Шашкевичі — волинський шляхетський рід, що зберіг цю грамоту як головний доказ прав на брацлавські землі протягом
наступних 170 років. Увесь басейн Косниці/Марківки залишався безлюдною пустинею.
→ Розділ I: Дике Поле
→ Розділ I: Дике Поле
1569
«Пусті селища»
Люблінська унія. Шашкевичі живуть на Волині, а їхні брацлавські ґрунти — «пусті селища».
Ніхто не наважується заселяти степовий кордон.
1604–1609
Тяжби Шашкевичів
Шашкевичі судяться з Замойськими за «ґрунт Драгушовський» (1604) і за
наслання на ґрунти Косницькі та Русавицькі (1609). Привілей 1605 р. дозволяє
«закласти замочок і осадити містечко» на Кісниці — але він так і не реалізований.
Привілей Сигізмунда III від 1605 р. — перша спроба колонізації саме цього регіону.
Шашкевичі не мали ресурсів для реального заселення, і землі залишались порожніми ще 20 років.
→ Розділ I: Дике Поле
→ Розділ I: Дике Поле
Заснування і козацька доба 1626–1654
5.V.1626
Продаж земель Четвертинському
Остафій Шашкевич продає князю Степану Четвертинському землі на Косниці та Камєниці
за 30 000 злотих. Початок реальної колонізації басейну Марківки.
Облата (реєстрація) угоди в земському суді вінницькому — 24.I.1628. Це ключовий момент:
землі переходять від давніх, але пасивних власників до активного колонізатора.
→ Розділ II: Перша колонізація
→ Розділ II: Перша колонізація
1629
Подимний реєстр
Перший перепис: Марківка — 50 димів, Косниця — 40 («новоосаджена»), Кам'яниця — 100.
М'ястківки ще немає — вона буде заснована пізніше.
Реєстр подимного 1629 р. фіксує перші поселення в басейні Марківки. Відсутність М'ястківки
означає, що вона з'явилась після привілею 1637 р.
→ Розділ II: Перша колонізація
→ Розділ II: Перша колонізація
14–23.IV.1636
Розмежування земель
Розмежування Замойський / Четвертинські: 132 копці від Дністра по водороздільних висотах.
Визначені кордони маєтків, в яких невдовзі з'явиться М'ястківка.
Десятиденне об'їздження межі зафіксувало топографію, яка допомагає точно локалізувати
ранні поселення басейну Косниці/Марківки.
→ Розділ II: Перша колонізація
→ Розділ II: Перша колонізація
27.II.1637
Привілей Владислава IV
Король Владислав IV надає 8 містам магдебурзьке право при Кучманському шляху (MK 182).
Масова урбанізація степового кордону під егідою Конецпольського.
Детальніше ▾
~1637
Заснування М'ястківки
Після привілею 27.II.1637 гетьман великий коронний Станіслав Конецпольський
засновує містечко на річці Марківці біля кам'яного броду. Назва Miastkówka — «містечко».
Зноска Крикуна (ЦДІАУК, ф. 256) вказує ~1635, але не перевірена.
До 1625 р. Конецпольські нічого в Брацлавщині не мали. Увесь басейн Марківки залишався пустинею.
Конецпольський мав безпрецедентний масштаб колонізації: 170 міст, 740 сіл, 120 000 підданих.
→ Розділ III: Заснування
→ Розділ III: Заснування
до 1648
Kamionobrod на карті Боплана
Французький інженер Гійом де Боплан наносить поселення як Kamionobrod
з двома слободами (⊕⊕) по обидва береги Шумилівки. Координати збігаються з сучасною Городківкою з точністю до 400 м.
Боплан записав побутову назву переправи — «Кам'яний Брід», а не канцелярську «Miastkowka».
За легендою Боплана, ⊕ = «Sloboda, latine nova Colonia» — дві слободи (нові колонії) по обидва береги.
→ Розділ III: Заснування
→ Розділ III: Заснування
26.IX.1643
Конецпольський на Тракті Боговому
Діаріуш Освєнціма: гетьман Конецпольський об'їжджає Тракт Боговий, проїжджає через Марківку-Савранську
(не нашу Марківку на Шумилівці). Маршрут підтверджує порядок поселень Тракту Богового.
Детальніше ▾
1646
Смерть засновника
Помирає Станіслав Конецпольський — засновник М'ястківки та одна з наймогутніших
постатей Речі Посполитої. Маєтки успадковують сини.
1648
Хмельниччина
Козацьке повстання: польська шляхта вигнана з Поділля і Брацлавщини.
М'ястківка стає центром козацької сотні.
1649
Козацька сотня
Реєстр Війська Запорозького: Містковська сотня Брацлавського полку —
253 козаки, сотник Михайло Зеленський. 60 козаків записано з самої М'ястківки.
До сотні належали Стіна, Рахнівка, Шпиків, Канків, Попківці — усі колишні маєтки Конецпольських.
→ Розділ IV: Козацька М'ястківка
Реєстр Війська Запорозького 1649 р.
Містковська сотня Брацлавського полку — 253 козаки, 4 сторінки.
Реєстр 1649 р., видання 1995
→ Розділ IV: Козацька М'ястківка
січ. 1654
«Мясковка пуста»
Переяславська рада (8.I.1654). Розпис Борятинського: «Мясковка пуста»,
але фіксує «городъ Мясковка» з двома підлеглими містечками — значить фортеця стоїть.
«Пуста» не означає зруйнована — стіни і фортеця могли вціліти.
Населення повернулося до вцілілих укріплень після Переяславської ради.
→ Розділ V: «Пуста»
→ Розділ V: «Пуста»
24–26.III.1654
Пасхальна різанина
Поляки здійснюють скоординований нічний рейд на Страсному тижні —
одночасно на 70–80 містечок. Козаки в церквах, Великий піст,
ніхто не береться за зброю. Саме після цього М'ястківка лихоманково копає рови.
«Въ нынѣшнемъ году на Пасхѣ, именно въ ночи на великую пятницу, субботу свѣта и Пасху, они пришли и напали неожиданно на 70—80 базаровъ въ странѣ казаковъ, зная, что жители ихъ заняты молитвами въ своихъ церквахъ и что казаки никогда не берутся за оружіе въ великій постъ. Ляхи (сдѣлали это) главнымъ образомъ съ цѣлью досадить царю, къ которому казаки прибѣгли подъ защиту. При этомъ нападеніи они избили мечомъ всѣхъ, кого застигли, даже грудныхъ младенцевъ, распарывали животы у беременныхъ женщинъ и убѣжали.»Павло Алеппський, кн. IV, гл. III–V (пер. Муркоса)
Павло Алеппський — кн. IV, с. 13–14
Пасхальна різанина: «избили мечомъ всѣхъ, кого застигли, даже грудныхъ младенцевъ».
Путешествіе Патріарха Макарія, пер. Муркоса, кн. IV
→ Розділ V: «Пуста»
~12.VI.1654
Патріарх Макарій у М'ястківці
Антіохійський патріарх Макарій описує містечко: дерев'яна стіна, кріпость, 2 церкви,
полковник Михаїл з військом, рови. Найдетальніший опис міста XVII ст.
Детальніше ▾
18–21.VII.1654
Облога М'ястківки
Маховський з 8 000 поляків і волохів облягає М'ястківку. Зеленський у пастці.
Козак Власенко доносить вістку до Хмельницького; наказ «наспіхъ» уманським полкам.
Детальніше ▾
Руїна і відновлення 1664–1732
1664
Слобода — 25 димів
Після Руїни М'ястківка понижена до слободи: лише 25 димів і 2 млини.
Але Михайло Зеленський — тепер полковник усього Брацлавського полку.
Реєстр подимного 1664 р.: «Z Miastkowki, słobody». Для порівняння: сусідня Стіна мала 85 димів.
→ Розділ VI: «Ще не взято»
АЮЗР VII.2, с. 561
Реєстр подимного 1664 р. — «Z Miastkowki, słobody», 25 димів.
Архив ЮЗР, ч. VII, т. 2, с. 561
→ Розділ VI: «Ще не взято»
1672
Османська окупація
Бучацький мир: Османська імперія отримує Поділля і Брацлавщину.
Регіон на чверть століття потрапляє під турецько-татарський контроль.
~1672–1682: Конотація добр Конецпольських фіксує М'ястківку і Камінний Брід
у двох трактах (Дністровому і Боговому) — 170 міст і 740 сіл загалом.
→ Розділ VI: «Ще не взято»
→ Розділ VI: «Ще не взято»
серп. 1674
«Ще не взято»
Кримський хан стоїть у М'ястківці 33 дні під час великого походу.
Полонені татари зізнаються: «Месковт, же містечко ще не взято» —
М'ястківка чинить опір, коли інші містечка вже зруйновані.
12.VII.1674 — Зеленський пише з Клебаня про загибель Косниці: «зо всЪмъ пропала».
→ Розділ VI: «Ще не взято»
АЮЗР XI, с. 612
Хан стає табором у Мясковці — рапорт 1674 р.
Архив ЮЗР, ч. XI, с. 612
АЮЗР XI, с. 615–616
«Месковт, же містечко ще не взято» — допит полонених татар.
Архив ЮЗР, ч. XI, с. 615–616
→ Розділ VI: «Ще не взято»
1676–1682
Останні Конецпольські
М'ястківка у списку маєтків Станіслава Самуїла Конецпольського.
1682 р. — Oblata Donacyi: бездітний Ст. Самуїл передає всі маєтки кузену Яну Олександру.
Детальніше ▾
1699
Карловицький мир
Брацлавщина повертається до Речі Посполитої після 27 років османського контролю.
Починається відбудова зруйнованого регіону.
1708
Кам'яна церква Благовіщення
Дмитро Зеленський — козацький полковник, нащадок Михайла —
перебудовує дерев'яну Благовіщенську церкву в камені. Вона стоїть донині.
Детальніше ▾
1719
Вигасання Конецпольських
Ян Олександр Конецпольський — останній чоловік роду — помирає бездітним.
На похороні «розбито герби». М'ястківка переходить до Любомирських.
Детальніше ▾
~1724
Любомирські набувають маєтки
Кн. Єжи-Олександр Любомирський набуває маєтки Конецпольських.
Починається нова ера в історії М'ястківки.
Детальніше ▾
верес. 1732
«Miasto» з сотником
Допит злодія Костя Марченка: М'ястківка знову фігурує як «miasto» з сотником.
При в'їзді — корчма, дорога — «шлях Шпаковий». Документ заповнює лакуну в 53 роки.
Нові власники 1744–1901
1744–1746
Любомирські — підтверджені власники
1744 р. — Люблінський трибунал підтверджує власність Любомирських.
1746 р. — Specificakacya dóbr klucza: М'ястківка серед маєтків.
Детальніше ▾
1747
Будівництво костелу
Кн. Юзеф Любомирський будує католицький костел Непорочного Зачаття (800 зл.) —
знак відродження містечка після десятиліть воєн та османської окупації.
Детальніше ▾
1764
Метрики Михайлівської церкви
Найраніший метричний запис церкви Св. Арх. Михаїла
в Ротмистрівці — третьої церкви парафії,
збудованої з обвуглених залишків попередньої.
Це найдавніший документ Ротмистрівської парафії,
що дійшов до нас.
ЦДІАК ф. 224, оп. 1, спр. 1112
1765
Єврейська громада
Єврейський перепис: 604 душі, 4-й кагальний округ Брацлавського воєводства.
М'ястківка — центр округу з 25–30 сіл.
Детальніше ▾
1734–1768
Гайдамаччина
Район Юзефгрод–Балта — один із двох осередків гайдамацького руху на Поділлі.
Єврейська громада М'ястківки «постраждала від гайдамацьких банд».
1768 — Коліївщина: Залізняк і Гонта піднімають найбільше повстання XVIII ст.,
Брацлав, Вінниця, Могилів, Саврань горять.
1734 — повстанці Верлана таборують під Попелюхами (парафія М'ястківки).
1738 — Рашків пограбовано. 1765 — Красне (центр того ж ключа) повністю зруйноване.
1768 — сотник Шило вирізує євреїв у Балті; трибунал — у Могилеві-Подільському.
Прямого опису подій у самій М'ястківці не знайдено.
→ Розділ VII: Гайдамаччина
→ Розділ VII: Гайдамаччина
1785
Ремонт костелу
Бєльський і Ярошинський фінансують ремонт костелу (1600 зл. на двох вікаріїв).
Нові власники вкладають у релігійну інфраструктуру містечка.
Детальніше ▾
1789
«Велика буде біда»
Слідство про чутки антишляхетського бунту. Наймит Іван Рипенка з-під М'ястківки
зізнається: «będąc pijanym, możem mówił te słowa» — «бувши п'яним, може й казав ті слова».
Жива українська мова в польському протоколі: «welyка bude bida, bo lachiw y żydiw rizaty budut».
Остання згадка М'ястківки в АЮЗР. Через 57 років після допиту Марченка (1732) —
другий зріз живої побутової мови Побережжя.
→ Розділ VII: Корчма на шляху
→ Розділ VII: Корчма на шляху
1791
Ярошинський — єдиний власник
Миколай Ярошинський стає єдиним власником М'ястківки (ЦДІАЛ ф. 166).
Починається ера Ярошинських.
Детальніше ▾
1791
Одна з 8 парафій Брацлавського повіту
Конституція Чотирилітнього Сейму «Sejmiki» визначає новий адміністративний поділ:
повіт Брацлавський складається з 8 парафій —
Брацлав, Копіївка, Тульчин, Томашпіль, М'ястківка, Рашків, Чечельник, Юзефґрод-Балта.
М'ястківка поряд з Брацлавом, Тульчином, Рашковом і Балтою —
це свідчить про високий адміністративно-церковний статус містечка.
У тому ж VL T.9 Миколай Ярошинський записаний першим
у списку депутатів Брацлавського воєводства.
→ Розділ VII: Корчма на шляху
Volumina Legum T. IX, с. 170
Конституція «Sejmiki» — М'ястківка серед 8 парафій Брацлавського повіту.
Volumina Legum. Tom IX. Kraków, 1889
→ Розділ VII: Корчма на шляху
1793–1804
Від воєводства до повіту
Чотири адміністративні перетворення за 11 років: Брацлавське воєводство (до 1793) →
Ізяславське намісництво (1793) → Брацлавська губернія (1795) → Подольська губернія,
Ольгопольський повіт (1796, остаточний штат — 1804).
Ольгопольський повіт спершу називався Чечельницьким —
М'ястківка і Чечельник (обидва з колишнього ключа Конецпольських) опинились
в одній адміністративній одиниці. Повітовим містом стало м. Ольгополь,
а М'ястківка мала волостне правління (Гульдман, 1893).
→ Розділ VIII: «З дерева забудована»
→ Розділ VIII: «З дерева забудована»
2.X.1805
Смерть Ярошинського
Миколай Ярошинський помирає в М'ястківці. Його син Ян (1783–1842) —
майбутній маршалок за Марчинським.
Детальніше ▾
1808
Еригування парафії
Парафію в М'ястківці формально еригували —
через 61 рік після будівництва костелу (1747).
До цього костел функціонував як каплиця або філія.
М'ястківка увійшла до деканату Бальта.
Серед 19 нових парафій, еригованих у 1798–1831 рр.,
М'ястківка — одна з перших. Ймовірне пояснення затримки:
до анексії Росією (1793) дієцезія Кам'янецька не мала ресурсів
для формального еригування.
→ Розділ VIII: «З дерева забудована»
Щепаняк, Diecezja kamieniecka (2019), с. 70, 135–136
Еригування парафії та повний опис костелу М'ястківки.
Szczepaniak J., Diecezja kamieniecka (2019); DAChmO, ф. 685, оп. 4, спр. 23
→ Розділ VIII: «З дерева забудована»
~1809
Розібрана Поясо-Покладенська церква
Дерев'яну Поясо-Покладенську церкву розібрано — останній слід
греко-католицької (уніатської) присутності в М'ястківці.
Ще з середини XVIII ст. її захопив уніатський декан Любинський
і перетворив на уніатську; православних парафіян при ній не було,
а священик користувався всіма церковними угіддями.
Сецинський, № 1031
1810
Михайлівська церква аварійна
Консисторія наказує опечатати церкву Св. Арх. Михаїла
в Ротмистрівці — будівля, зведена з недогарків,
стала небезпечною. Втім, метричний запис 1814 р.
свідчить, що наказ повністю не виконали —
або церкву швидко розпечатали.
ДАХмО ф. 315
1822
Пожежа Миколаївської церкви
Миколаївська церква в Ротмистрівці згоріла зі всіма документами.
Втрачено значну частину ранніх метричних записів парафії.
Опечатану з 1810 р. Михайлівську церкву змушені повернути
до служби — метричний запис 1826 р.
підтверджує, що вона працювала як єдина церква парафії
до будівництва Казанської (1847).
Сецинський, № 1032; ДАХмО ф. 315
~1823
Опис Марчинського
Марчинський описує М'ястківку: 1130 д.м. (~2260 мешканців),
«акуратно з дерева забудована», видобуток вапняку для будівництва.
Детальніше ▾
1841
Консекрація костелу
Єпископ Францішек Борґіаш Мацкевич консекрує костел
Непорочного Зачаття — через 94 роки після будівництва (1747)
і 33 роки після еригування парафії (1808).
Szczepaniak J., Diecezja kamieniecka (2019), с. 135–136;
DAChmO, ф. 685, оп. 4, спр. 23
→ Розділ VIII: «З дерева забудована»
1841
Конфлікт Ярошинський / єврейська громада
Іван Ярошинський непомірно підвищує податі. Євреї скаржаться губернському правлінню
на «розорення домів, заборону продажу вина». Один з останніх польськомовних
слідів про Ярошинських-власників — пізніше їх фіксують уже російські
архівні справи (див. 1845 і 1856).
100 єврейських містечок. Вип. 2. С. 224–225.
Першоджерело: РГІА, ф. 577, оп. 29, д. 1414, л. 72
→ Розділ VIII: «З дерева забудована»
1845–1851
Інвентарі маєтку наслідників Ярошинського
Бібіковська інвентарна реформа описує весь маєток як власність
наслідників Яна (Ивана) Ярошинського —
дев'ять об'єктів, зокрема містечко М'ястківка, присілок Мар'янівка
та два мястковецькі фольварки.
ДАХмО ф. 241 оп. 1
1847
Кам'яна церква в Ротмистрівці
Збудовано нову кам'яну церкву Казанської ікони в Ротмистрівці — замість згорілої Миколаївської.
1856
Ввід Генриха Ярошинського у володіння
Ольгопільський повітовий суд оформлює ввід у володіння
М'ястківським маєтком поміщика Генриха Ярошинського
(спадкоємця Яна), 1856–1860 рр. — перший
документально названий по імені власник М'ястківки після Яна.
ДАВО ф. 468 оп. 1 спр. 364
1859
Останній запис Михайлівської
Останній метричний запис у церкві Св. Арх. Михаїла
в Ротмистрівці. Після цього парафія залишається
при одній Казанській церкві (1847).
ДАХмО ф. 315; ДАВО ф. 904
1862
Перша школа
Відкрита перша церковна школа в М'ястківці — початок організованої освіти в містечку.
1881
Міністерське училище
Відкрито міністерське однокласне училище — державна школа замість церковної.
~1885
Розвинуте містечко
Географічний словник: 722 двори, ~3000 мешканців, 26 ярмарків на рік,
30 крамниць, синагога, каменоломні, парафіяльний центр для десятків сіл.
Половина мешканців — євреї (~1500). Зростання від ~550 єврейських душ у 1790 р.
до ~1500 у 1883 р. — реалістичний темп ~1% на рік.
→ Розділ VIII: «З дерева забудована»
→ Розділ VIII: «З дерева забудована»
?–1885
Маєток переходить до Кочубея
Примусовий продаж маєтку Ярошинських — М'ястківка переходить до Кочубея.
Кінець шляхетського власництва в містечку.
Детальніше ▾
~1885–1898
Терещенко у реєстрі Гульдмана
Гульдман (1898) фіксує Наталію Федорівну Терещенко
(дворянка Київської губ.) як власницю: 3550 десятин.
SG (1885) і Сецинський (1901) ще пишуть «Кочубей» —
суперечність не вирішена.
Гульдман (1898): маєток включає фольварок Мордит, д. Мар'яновку, с. Лисогірку.
Управитель — С.Ф. Хижинський. Місцева традиція називала «Ф.А. Терещенко» —
тепер верифіковано як Наталію Федорівну.
→ Розділ VIII: «З дерева забудована»
Гульдман, Поместное землевладение (1898), с. 224
М'ястківка — Терещенко Н.Ф., 3550 дес.
Гульдман В.К. Поместное землевладение в Подольской губерніи. Каменец-Подольский, 1898
→ Розділ VIII: «З дерева забудована»
1888
Новий іконостас
Замінено іконостас Благовіщенської церкви — тієї самої, яку Дмитро Зеленський перебудував у камені 1708 р.
1897
Загальноімперський перепис
Перепис: 2105 євреїв у М'ястківці — 26% населення.
Кам'яна синагога, два молитовних доми, рабинська традиція.
Увесь Ольгопольський повіт —
284 253 мешканці.
Перепис 1897 р. — перший загальноімперський перепис Російської імперії,
що охопив і Подільську губернію. За даними Ольгопольського повіту —
284 253 мешканці у складі Подольської губернії.
→ Розділ VIII: «З дерева забудована»
Первая всеобщая перепись 1897 г. — Подольская губернія
Ольгопольський повіт — 284 253 мешканці.
Первая всеобщая перепись населенія Россійской Имперіи 1897 г.
Подольская губернія. СПб., 1904
100 єврейських містечок. Вип. 2. С. 226–228.
Першоджерела: ШПАУ [К.], ф. 830; jewua.org
→ Розділ VIII: «З дерева забудована»
1901
Сецинський: ~5934 мешканці
Єпархіальний довідник Сецинського: ~5934 мешканці, 4-й благочинний округ.
М'ястківка на піку свого розвитку як містечко.
Детальніше ▾