Джерела

Ця історія побудована на 195+ первинних і вторинних джерелах XVI–XIX ст. — реєстрах, картах, щоденниках, актах і монографіях, перевірених по оригіналах. 38+ із них містять прямі згадки М'ястківки або її околиць.

Актові збірки та реєстри

• Акти АЮЗР (Архивъ Юго-Западной Россіи), 36 томів (1863–1914).
  Головна публікація документів Правобережної України. Реєстри подимного 1629 і 1664 рр. (VII.2), облога 1654 р. (X), кримський похід 1674 р. (XI), єврейські переписи 1765–1791 (V.2).
• Акти Акты отн. к исторіи Южной и Западной Россіи, тт. 7, 11, 12 (1863–1882).
  Паралельна серія; т. 11 містить три незалежних свідчення про табір хана в М'ястківці (1674).
• Реєстр Реєстр Війська Запорозького 1649 р. (Тодійчук та ін., 1995).
  М'ястківська (Містківська) сотня Брацлавського полку — 11 козаків.
• Акти Volumina Legum, тт. 7–9 (Петербург, 1859–1860).
  Повний корпус ухвал сеймів Речі Посполитої. Ярошинський як комісар від Брацлавщини; парафія М'ястківки серед сеймикових.
• Акти Метрика Коронна MK 180–190 (AGAD, Варшава; доба Владислава IV, 1633–1650).
  Сумаріуші (регести) королівської канцелярії. Розмежування Замойський/Четвертинський 1636 р. вздовж р. Косниці.
• Акти ЦДІАУК, ф. 256 (фонд Замойських), 11 томів покажчиків.
  Географічний покажчик фіксує М'ястківку, Марківку, Косницю, Четвертинівський ключ. 10+ пріоритетних справ для архівного пошуку.

Родовідні збірники (гербарзи)

• Гербарз Niesiecki K., Herbarz polski, 10 тт. (вид. Bobrowicz, Lipsk, 1839–1845).
  Каспер Нєсєцький — єзуїт, автор найповнішого польського гербівника. Статті про Конецпольських, Любомирських, Четвертинських, Ярошинських. Антоній кн. Четвертинський — власник «Kamiennym Januszgrodzie».
• Гербарз Boniecki A., Herbarz polski, тт. 1, 4, 8, 9 (Warszawa, 1899–1906).
  Адам Бонєцький — генеалог, учасник Січневого повстання. Т. 4: Четвертинські та Конецпольські. Т. 8: Ярошинські — Миколай (1742–1805), власник М'ястківки, депутат Чотирилітнього Сейму; Ян (1783–1842), маршалок Ольгопільський.

Документи Конецпольських

• Документи Przyłecki S., Pamiętniki o Koniecpolskich (Lwów, 1842).
  Станіслав Пшилецький — публікатор документів роду. Connotatio dóbr (1672) — перелік маєтків: Kamienobrod і Miastkowka як окремі міста. Oblata Donacyi — передача Станіславом Самуїлом маєтків.
• Монографія Rawita-Gawroński F., Studya i szkice historyczne (Lwów, 1903).
  Титул Юзефа Любомирського (1751): «Miastkowce, Tomaszpolu, Raszkowie, Sawraniu» — підтверджує Любомирських як власників М'ястківки.

Свідчення очевидців

• Щоденник Павло Алеппський, Путешествіе Патріарха Макарія, пер. Муркоса (1896–1900).
  Архідиякон, що супроводжував Антіохійського патріарха через Україну. Описав М'ястківку у червні 1654: «деревʼяна стіна і кріпость», церкви Владичиці та Св. Миколая.
• Карта Гійом де Боплан, Description d'Ukranie (~1637–1639, вид. 1650).
  Французький військовий інженер на службі Конецпольського. Будував фортеці на Дніпрі; сам заснував Саврань/Новий Конєцполь (1634–1635). Kamionobrod позначено на карті.
• Діяріуш Oświęcim S., Dyaryusz 1643–1651 (SRP t. XIX, Kraków, 1907).
  Шляхтич зі свити Конецпольських. Ревізія маєтків гетьмана (1643): Марківка-Савранська — «słoboda i miasteczko». Реєстр 1649: Місяковська (= М'ястківська) сотня — 259 козаків.
• Хроніка Kochowski W., Annalium Poloniae Climacter I–II (1683–1688), латинь.
  Вацлав Коховський — придворний історик. Некролог Олександра Конецпольського: «100+ містечок в Україні».

Монографії та дослідження

• Монографія Яблоновський А., Źródła dziejowe, T. XX–XXII: Ziemie ruskie (Warszawa, 1894–1897).
  Олександр Яблоновський — історик Правобережжя. Тарифа подимного 1629 р., акт купівлі 1626 р. (7 селищ за 30 000 зл.), басейн Косниці як «пустиня до XVII ст.» Головне джерело з колонізації.
• Монографія Крикун М., Брацлавське воєводство у XVI–XVIII ст. (Львів, 2008).
  Микола Крикун — львівський історик, фахівець з Брацлавщини. Топонімічний словник: окремі записи для М'ястківки (с. 244) і Камʼянобрід (с. 280). Kosnica = Kouczeniecz на карті Боплана.
• Монографія Крип'якевич І., Адміністративний поділ України 1648–1654 рр. (1966); «Полуднева Україна в часі Б. Хмельницького» (непубл.).
  Іван Крипʼякевич — академік, учень Грушевського. Козацькі сотні; замок + 2 церкви (1654); «фортеця біля Кучманського шляху».
• Монографія Rolle J.A. (Dr. Antoni J.), Zameczki podolskie na kresach multańskich, 3 тт. (Kraków, 1880).
  Юзеф Антоній Ролле — лікар і краєзнавець Поділля. Т. 1: тестамент Калиновського (1652) — «Miaskówce» серед 12 маєтків. Т. 3: М'ястківка у переліку «влості Красненської» (61 містечко, 99 сіл).
• Монографія Epsztein T., Wielka własność ziemska w guberni podolskiej (Inst. Historii PAN, 2017).
  Реєстр поміщицьких маєтків 1820–1849 рр. М'ястківка (позиція 1021): власниця Ярошинська Валерія, 2991 душа, 6 підселень.
• Мемуари Heleniusz E. (Iwanowski), Pamiątki polskie, 2 тт. (Kraków, 1882).
  Перехід маєтків Конецпольські → Любомирські (~1724), трибунальський декрет (1744) проти претензій Халаїмів.

Енциклопедії та довідники

• Енциклопедія Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego, 15 тт. (1880–1902).
  Найбільша географічна енциклопедія Польщі й колишніх провінцій. Стаття «Miastkówka» (т. 6); Szumiłówka=Markówka (т. 11); Pawlikówka і Wołoszczyzna — «передмістя М'ястківки» (тт. 7, 13). Знайдено згадки у 10+ томах.
• Опис Марчинський Т., Opisanie gubernii podolskiey, T. III (Кам'янець, 1823).
  Тадеуш Марчинський — чиновник Подільського губернського правління. Привілей Речі Посполитої, вапняк, населення.

Церковні джерела

• Церква Сецинський Є., Приходы и церкви Подольской епархіи (1901).
  Євфимій Сецинський — священик-краєзнавець, голова Подільського єпарх. іст.-стат. комітету. Приход №1031 «Мясковка»: камʼяна церква (стіни в 1 сажень!), 3 назви (Шумилов → Мясковка → Мястковка), 7 татарських спалень, 4 церкви XVIII ст.
• Церква Szczepaniak J., Diecezja kamieniecka okolo 1831 r. (Kraków, 2015), 3 частини.
  Ян Щепаняк — краківський історик Церкви. Критичне видання схематизму 1831 р. Костел у М'ястківці: 1747 р. кн. Юзеф Любомирський, тит. Непорочного Зачаття. Реновація 1785 — Бєльський + Ярошинський.
• Церква Сімашкевич М., Римское католичество и его іерархія въ Подоліи (1872).
  Костел «въ м. Мястковкѣ, въ 1785 году, основанный кн. Бѣльскимъ». Три костели Брацлавщини 1785–1786: М'ястківка, Чечельник, Рашків.
• Церква Rosowski W., Akta wizytacyjne parafii dekanatu Bałta (2013).
  Візитації бальцького деканату. Парафія М'ястківки серед 9 католицьких парафій.
• Архів Метрична книга ц. Благовіщення, м-ко М'ястківка, 1752–1772 (ЦДІАК).
  Найраніша відома метрична книга села. Рукопис важкочитабельний.

Статистика та описи XIX ст.

• Статистика Гульдман В.К., Подольская губернія. Опытъ описанія (1889).
  Губернський статистик. «м. Мястковка»: 564/5400 д.о.п., 818 дворів, 2 церкви, костел, синагога, аптека, 52 базарних дні.
• Статистика Тверітінов М., Военно-стат. обозрѣніе Подольской губ. (1849).
  Ольгопільський повіт: «м. Мястковка», 395 душ, 120 дворів, церква, на р. Шумиловці.
• Статистика Перепис 1897 р. (Подільська губернія).
  Перший загальний перепис Російської імперії. М'ястківка: ~8000 мешканців, з них ~2100 євреїв.
• Опис Батюшков П., Петров М., Подолія. Историческое описаніе (1891).
  Костел засновано Бєльським 1785 р. (за Сімашкевичем). Конецпольські та Калиновські серед головних власників Брацлавщини.

Єврейські джерела

• Дослідження Лукін В., Соколова А., Хаймович Б., 100 єврейських містечок України, вип. 2 (Київ, 2000).
  Повна стаття про єврейську громаду М'ястківки (~6 стор.): кладовище XVIII ст., 61 ремісник (1832), фабрика у Комаргороді (1836), погром 1917, денікінці 1920 (~50 убитих).
• Онлайн myshtetl.org / JewishGen.
  Населення: 600+ (1765) → 2105 (1897) → 832 (1939). Камʼяна синагога, 2 молитовних доми, кладовище з надгробками XVIII ст.

Османські та молдавські джерела

• Подорож Евлія Челебі, Сеяхатнаме, тт. 5–10 (вид. Üçdal, 1960–1969; крит. вид. Yapı Kredi).
  Османський мандрівник. Похід 1657 р.: Хотин → Рашків → Могилів → Кам'янець → Бар. М'ястківки немає (описані лише фортеці), але контекст регіону.
• Хроніка Hammer-Purgstall J., Histoire de l'Empire Ottoman, т. 11 (1837).
  Маршрут турецько-татарського походу 1674 р.: Сорока → «Istené» (= Стіна) → «camp de Komar» (= Комаргород?) → Ладижин → Умань.
• Хроніка Cronici turcești, 3 тт. (Бухарест, 1966–1974), рум. переклад.
  Кампанія 1674: «Cucerirea palancii Istone» (= Стіна), «Cucerirea palancii Ladzyn» (= Ладижин).
• Хроніка Мірон Костін, Летопісецул Царій Молдовей (1594–1661).
  Молдавський літописець. Конецпольські 20+ згадок, Рашків (переправа через Дністер).
• Хроніка Іон Некульче, Летопісецул Царій Молдовей (1661–1743).
  Кам'янець ~80 згадок; Рашків, Могилів, Немирів. Кордон османського Поділля.

Сучасні наукові видання

• Монографія Легун Ю., Топографічний опис Подільської губернії (наук. видання, 2025).
  Церква Благовіщення (1708), Зеленський як фундатор, місцева традиція.
• Документи Крикун М., Піддубняк О., Вінниченко О., Документи Брацлавського воєводства 1566–1606 рр. (Львів, 2008).
  427 документів; привілей Сигізмунда III Шашкевичам на заснування м. Косниця (1605).
• Монографія Kołodziejczyk D., Ottoman-Polish Diplomatic Relations (Brill, 2022).
  Ахднаме, демаркація кордонів, Конецпольські в дипломатичних стосунках.
• Краєзнавство Гижко В., Бойко-Соколовська Т., У пошуках зниклої церкви (2021–2024).
  Розшифровка архівної справи 1809 р. про аварійну Михайлівську церкву в Ротмистрівці. Допомогло встановити, що в Ротмистрівці було дві церкви одночасно, а не послідовно, як вважалося. На піку в Городківці діяло до чотирьох церков.

Архівні фонди

Частина документів доступна лише в архівах. Ідентифіковано пріоритетні справи:

• Архів ЦДІАУК, ф. 256 (Замойські) — спр. 188, 250, 320, 358, 571, 1579.
  Тестамент Калиновського (спр. 320, 1652), розмежування Марківки (спр. 250, 1644), Четвертинівський ключ (спр. 1579, 1774).
• Архів AGAD (Варшава), Archiwum Koronne — фонд Конєцпольських.
  Можливий привілей на заснування М'ястківки.
• Архів Biblioteka Czartoryskich (Краків) — фонд Конєцпольських.
  Інвентарі маєтків.

Повний індекс 195+ джерел з покажчиком знахідок ведеться в дослідницькому репозиторії проєкту.

Технічні деталі

Файлів першоджерел (PDF/DJVU/ZIP)	512
Обсяг першоджерел	9 ГБ
OCR-текстів	302
Опрацьовано слів	56.9 млн
Опрацьовано символів	524 млн
Мови джерел	pol, lat, ukr, fra, tur, ron, heb
Пошук і аналіз	Python + Tesseract OCR + Claude