Я не історик. Не маю профільної освіти, наукового ступеня чи доступу до архівних читальних зал. Я — людина, яка одного дня зацікавилась історією свого села і не змогла зупинитися.
Професійно я працюю з технологіями штучного інтелекту, RAG-системами та аналітичними інструментами. Коли я зрозумів, що історія Городківки розкидана по десятках першоджерел XVI–XIX століть польською, латиною, церковнослов'янською — я об'єднав ціль з можливостями.
Я не приховую, що тексти статей написані за допомогою AI. Але це не означає, що AI зробив за мене всю роботу. Кожна теорія, кожне джерело, кожен напрямок пошуку — оброблені мною самостійно. AI — інструмент, не автор. Як сканер для того, хто шукає документи, або калькулятор для того, хто рахує.
Мій метод базується на прагненні дістатись до першоджерела — оригінального документа: реєстру, акту, карти, щоденника. У більшості випадків це вдається. Але не завжди: частина архівних матеріалів недоступна онлайн, частина збереглася лише в пізніших копіях чи переказах. Там, де оригінал недосяжний, я звіряю інформацію між кількома незалежними джерелами — і вказую на це. Там, де я висуваю теорію, — чітко це окреслюю.
Саме тому, що це дослідницький проєкт, а не академічна монографія, — тут можуть бути помилки: хронологічні, логічні, орфографічні. Деякі теми я просто міг не опрацювати. Якщо я щось не згадав — це не означає, що цього не було. Це означає, що це ще не досліджено.
Якщо ви помітили неточність або маєте додаткові матеріали — я буду вдячний за будь-яку допомогу.
Натхненням для цього проєкту стала спільнота «Городківка. Історична спадщина» у Facebook, яка з 2019 року збирає і досліджує історію села. Багато з того, що я «перевідкривав» у першоджерелах, — вони знайшли і опублікували самостійно, задовго до мене. Моєю метою було дійти до самих першоджерел — реєстрів, актів, карт — і звести їх воєдино. Але без їхньої роботи та ентузіазму це дослідження навряд чи б'існувало.
Цей проєкт я присвячую моїм дідусям та бабусям
Петру та Марії Даліщинським Одних я не знав
Олександру (Сан Санич) та Олександрі (Сяня маленька) Дьяковим На історіях та казках других я виріс
З любов'ю
Ми пишемо історію, щоб пам'ятати тих, кого любимо.