Книга роду

Чому своїх не знайти просто так

До 1917 року кожне народження, вінчання і смерть записували в церковну метричну книгу, а за радянської влади — у цивільні книги реєстрації. Значна частина цих книг збереглася: вони лежать у державних архівах Вінниці, Хмельницького та Києва.

Але лежать вони не однією підшивкою. Записи про одне село розкидані по десятках окремих справ — за роками, за парафіями, за різними фондами, а часом і за різними архівами. Тож перш ніж прочитати потрібний запис, треба з'ясувати, у якій справі він узагалі може бути, і дістати саме її.

А далі його ще треба прочитати: вицвілий скоропис, давня орфографія, подекуди польська або латина. Через ці дві перешкоди разом пошук предків досі лишався заняттям для тих, хто має час їздити до архіву й уміє розбирати такі рукописи.

Що з цим робить «Книга роду»

Проєкт знімає обидві перешкоди по черзі. Спершу зводить розпорошене докупи: усе, що стосується наших сіл, збирається з різних архівів і фондів в один масив. Потім дає це шукати — за прізвищем, а не за номером справи: так із розсипу окремих записів проступає родина. Саме зведення й забирає основну працю: вручну такий масив збирають роками.

Чого проєкт не робить — так це не перекладає документи й не претендує на бездоганне прочитання. Читання здебільшого машинні, і частина їх непевна: вицвілий скоропис не завжди піддається навіть людському оку. Сумнівні місця ми позначаємо, а не домальовуємо.

Тому кожен запис лишається прив'язаним до аркуша конкретної справи: знайдене можна перевірити за оригіналом, а не вірити на слово.

Як із цього виходить рід — показано на живому матеріалі, а не на поясненнях. Метричний запис 1865 року розібраний по полях, слово за словом. Далі та сама родина ведеться від документа до документа: сповідний розпис за дев'ятнадцять років до того повертає матері прізвище, якого метрика не дала, — два документи з різних архівів сходяться в одну відповідь.

А потім ланцюг іде туди, куди веде й справжній пошук: через ревізії, яких не збереглося, і чужі судові книги — до акту 1802 року, на який пішло три місяці. Шість сторінок, вишикуваних за зростанням зусиль.

Почати з розбору запису →

Що вже зібрано

Не самі лише метрики. Рід видно з різних боків, і кожен вид документа показує те, чого не показують інші.

• Метричні книги — народження, шлюби, смерті
• Дворові списки й сповідні розписи — уся родина під одним дахом, разом
• Клірові відомості — церква, причт, склад парафії
• Ревізькі казки — подвірний перепис усього села в один рік
• Судові та прокурорські справи — рідкісний випадок, коли про звичайну людину лишилася розповідь, а не рядок у таблиці
• Нотаріальні книги й інвентарі — землі, майно, повинності
• Справи про дворянство — родоводи на кілька поколінь, зібрані самими родинами

Що з кожного можна взяти →

Частини цих матеріалів у вільному доступі ми не знайшли: повітові справи, судові й нотаріальні книги в мережі майже не трапляються, а метричні книги М'ястківки сьогодні здебільшого пропонують приватні продавці за гроші. Тут вони відкриті безкоштовно, з посиланням на архівну справу, з якої взяті.

Скільки цього вже знайдено й описано — видно в каталозі справ:

Каталог показує кожну справу окремо: за яким селом, за які роки, чиєї парафії й де лежить оригінал — разом із тим, до чого ще не дійшла черга.

Подивитися, які книги є →

Скільки з цього опрацьовано

Повного покриття не буде ніколи: частина книг згоріла, частина вивезена, частина просто не велася. Тому міряти доводиться не від уявної повноти, а від чогось реального.

Такою мірою слугує Городківка: її доступні джерела опрацьовано наскрізь. Обсяг по інших селах рахується відносно неї — це відповідь на питання «чи знайду я тут своїх так само, як у Городківці».

Відсоток — частка від того, що опрацьовано по Городківці, а не від усіх записів, які колись існували.

З чого почати

Далі залежить від того, з чим ви прийшли. Шукаєте вперше й не тримали в руках метричної книги — починайте з курсу. Уже знаєте імена та роки — одразу до каталогу й пошуку. Хочете спершу зрозуміти самі документи — до довідника.

Що нового

Усі оновлення →

Що попереду

Найбільша частина роботи ще попереду. Тексти прочитаних книг виходять на сайт справа за справою, а сам пошук поступово обростає тим, чого від нього чекають: допуском на різне написання прізвищ, фільтрами за селом і парафією, переглядом сканів поруч із прочитанням.

Читати й шукати можна вільно, без облікового запису. Вхід знадобиться для трьох речей: подивитися скан оригіналу, вивантажити знайдене й тримати свій список прізвищ, щоб отримати звістку, коли по ньому з'являться записи.

Скани безкоштовні й нічого з них не приховано — просто вони лежать у платному сховищі з обмеженим місячним ресурсом. Вхід відсіює автоматичні викачування, які цей ресурс з'їдають; на завантаження файлів є ще й денна норма, а гортати аркуші в читалці можна скільки завгодно.