Довідник
Стани і звання
Біля кожного імені в документі стоїть позначка стану. Вона розповідає про рід не менше, ніж саме прізвище: чим людина володіла, кому була підпорядкована, чи могла вільно переїхати — і, найголовніше для пошуку, у якому фонді лежать її папери.
Курс «Клубок» · крок 4 з 6
Стан підказує, у якому фонді лежать папери. Які фонди вже зібрані — у каталозі.
Каталог справ →- Рік, коли шляхта стала однодворцями
- Що діялося в законі
- Однодворці
- Селяни й розряди
- Військові
- Вдова, бурлака, житель
Словничок: що це слово біля імені
Почнімо з головного, заради чого сюди приходять: ви бачили в документі слово біля імені й хочете знати, що воно означає. Ось найчастіші, за абеткою. Кожне пояснено одним рядком, а звідти — у свій розділ, де докладно.
Такої позначки в словничку немає. Спробуйте коротший корінь — або напишіть нам, і ми її додамо з поясненням.
| Як записано | Що означає |
|---|---|
| бобыль | селянин без власного двору докладніше → |
| бурлакъ | неодружений чоловік без господарства; живе в чужому дворі докладніше → |
| вдова · вдовецъ · дѣвица | родинне становище, а не стан; стан тут чоловіків або батьків докладніше → |
| вольный хлѣбопашецъ | звільнений паном із землею за викуп, за указом 1803 року; рідкість докладніше → |
| временнообязанный | після 1861 року вже вільний, але за наділ ще відробляє панові докладніше → |
| гражданинъ | дві різні речі: міський однодворець (1831) або почесний громадянин (1832) докладніше → |
| дворянинъ · дворянка | шляхта, чиє звання затвердила Герольдія докладніше → |
| житель | мешканець; стану писар не зазначив докладніше → |
| казенный (государственный) крестьянинъ | належав скарбниці, а не панові; прав помітно більше докладніше → |
| комірникъ · Komornik | не має власної хати, живе в чужій докладніше → |
| крестьянинъ · кр-нъ · крест. | селянин; у метриках без жодного уточнення докладніше → |
| крестьянинъ собственникъ | викупив наділ і став власником; у нас масово після 1863 року докладніше → |
| кучеръ | заняття, не стан докладніше → |
| мѣщанинъ | міщанин, мешканець містечка з міськими правами |
| огородникъ | сидить на самому городі, без поля докладніше → |
| однодворецъ · однодворка | здекласована шляхта західних губерній за законом 1831 року докладніше → |
| отставной солдатъ · бывшій салдатъ | звільнений зі служби остаточно; особисто вільний докладніше → |
| парові · Parowi | двір із парою волів, повна тягла панщина докладніше → |
| побилетный солдатъ | відпущений додому «по білету», але формально ще на службі докладніше → |
| поєдинки · Poiedynki | одна робоча худобина на двір докладніше → |
| поселенецъ · пришлый | не тутешній; рід шукати в іншому селі докладніше → |
| пѣшій · полутяглый | без тягла, на половинній повинності докладніше → |
| солдатка · жена солдата | дружина солдата; двір нерідко тягне сама докладніше → |
| стихарный пономарь | нижчий церковний причет, допущений носити стихар |
| тяглый | з робочою худобою, на повній панщині докладніше → |
| халупникъ · Chałupnik | хата без поля докладніше → |
Список не вичерпний і поповнюється в міру того, як опрацьовуються нові справи. Натрапили на позначку, якої тут немає, — напишіть, і вона з'явиться разом із поясненням.
Навіщо це знати ще до пошуку
Архів упорядкований не за селами, а за відомствами. Метрики вела церква, ревізії — казенна палата, справи про шляхетство — дворянське зібрання, послужні списки священників — консисторія. До якого з цих відомств належав ваш предок, вирішував саме стан.
Тому помилка тут коштує не години, а місяців: людина роками переглядає селянські ревізії, тоді як її рід весь цей час лежить у справах дворянського зібрання — або навпаки.
І друге, менш очевидне. Подвірні списки — сповідні розписи, ревізії — упорядковані станами, а не абеткою. Не знаючи стану, ви не знатимете навіть, у якій рубриці тому шукати свій двір: рубрика може стояти за тридцять аркушів від тієї, яку ви гортаєте.
Стан не був довічним
Головне, що варто винести з цієї сторінки: та сама родина в різні десятиліття записана по-різному. Не тому, що вона піднімалася чи опускалася, а тому, що мінялася сама система обліку — і разом із нею слово у формулярі.
За півтора століття, які охоплює «Книга роду», формуляр наших документів змінювався щонайменше чотири рази. Ось як це виглядає на самих аркушах.
| Коли | Що стоїть у документі | Що це означає |
|---|---|---|
| 1790-ті | chałupa · Rolnik | Діловодство ще польське, за звичкою Речі Посполитої: у ревізькій казці 1795 року одиниця обліку — хата, а біля господаря стоїть не стан, а заняття: рільник |
| 1793–1830-ті | Дворовіи и ихъ Домашные · szlachetnie urodzony | Після поділів шляхтич мусить довести походження папером. Хто подав — лишається дворянином, хто ні — з часом стане однодворцем. Це доба легітимаційних справ 1799–1816 років |
| 1840-ві | Однодворцевъ | Розбір шляхти доходить до нашої парафії: ті самі люди, той самий двір — інша назва рубрики. Закон про це вийшов 1831 року, до нас дійшов 1845-го — про розрив нижче окремо |
| 1860-ті | крестьянинъ собственникъ | Реформи. Селяни викуповують наділи й стають власниками, а стан однодворців держава скасовує — хоча в парафіяльному формулярі він протримається ще тридцять років |
| наскрізно | отставной солдатъ · побилетный солдатъ | Військова служба весь час іде окремою лінією й дає власний набір позначок — разом із похідними на кшталт солдатка однодворка |
Практика
Рік, коли шляхта М'ястківки стала однодворцями
Про розбір шляхти зазвичай пишуть узагальнено. У нашому випадку його видно точно — з двох сусідніх аркушів клірової відомості.
Числа звірені оком і перевірені арифметикою підсумку самого документа.
| Рік | Рубрика, дослівно | Дворів | Чол. | Жін. |
|---|---|---|---|---|
| 1844 | Дворянъ Грекороссійскаго исповѣданія | 9 | 36 | 38 |
| 1845 | Однодворцевъ Грекороссійскаго исповѣданія | 9 | 36 | 42 |
| 1844 | Крестьянъ Грекороссійскаго исповѣданія | 117 | 468 | 432 |
Дев'ять дворів і тридцять шість чоловіків — обидва роки. Люди ті самі, двори ті самі, змінилося одне слово в назві рубрики. Це не поява нової групи, а перейменування стану: парафіяльна шляхта офіційно стала однодворцями.
І одразу пастка: єдиної дати немає
Сусідні парафії того самого куща переходили врізнобій. У Старій Гарячківці «Дворянъ съ Однодворцами» стоїть уже 1844 року, у Слободі-Гарячківці — з 1845, у М'ястківці з 1845 і одразу чистим «Однодворцевъ», а в Ротмистрівці й 1845 року лишається Дворянъ.
Отже формулювання залежало від писаря парафії, а не від дійсної різниці в становищі людей. Не датуйте зміну стану свого роду за сусіднім селом — дивіться книгу своєї парафії.
Скільки їх було насправді
Ще одне, що видно лише в довгому ряду: однодворці — не масовий стан, а стабільне замкнене коло приблизно десятка родин. 1845 року — 9 дворів і 78 душ, через півстоліття, 1895-го, — 9½ двора і 69 душ. Селян за той самий час стало більш ніж удвічі більше: зі 117 дворів до 279½.
Для пошуку це добра новина: якщо ваш предок однодворець, коло, у якому його шукати, невелике, і всі ці родини між собою переплетені кумівством і шлюбами.
А що при цьому діялося в законі
Тепер варто відступити на крок. Стан у документі — не примха писаря: за кожною зміною слова стоїть конкретний закон. Ось ті, що зачепили наші села.
| Коли | Що ухвалено | Що це означало для роду |
|---|---|---|
| 1793 | другий поділ Речі Посполитої | Поділля переходить до Російської імперії, і шляхетство віднині треба доводити перед новою владою |
| 1800 | дворічний строк подати докази походження | Саме тоді родини їздять по парафіях по метричні виписи — звідси легітимаційні справи 1799–1816 років |
| 1812 | шляхетство визнають лише за тими, кому воно вже затверджене | Хто не встиг подати папери, лишається в підвішеному становищі на ціле покоління |
| 1816 | перевірка за «шляхетськими сказками 1795 року» | Перший справжній розбір. Комісія звіряє, чи внесений рід у списки 1795 року; хто не підтвердився — іде у вільні люди, державні селяни або міщани. Право затверджувати передано губернаторам |
| 19 жовтня 1831 |
«О разборѣ шляхты въ Западныхъ губерніяхъ и объ устройствѣ сего рода людей» | Ключовий закон. Шляхту ділять на три частини: дворяни (затверджені Герольдією), однодворці західних губерній — ті, хто жив на селі, і громадяни західних губерній — ті, хто в місті. На однодворців поширюється рекрутська повинність |
| 1857 | невизнану шляхту приписують до наявних станів | Хто мав землю — записується селянином-власником; хто сидів на державній землі — державним селянином; хто на поміщицькій — вільним чоловіком або міщанином |
| 1861 | скасування кріпацтва | Стосується селян-кріпаків; однодворців, які кріпаками не були, міняє мало |
| 1863 | обов'язковий викуп на Правобережжі | Після Січневого повстання Подільську, Київську й Волинську губернії переводять на обов'язковий викуп зі зменшеними платежами — тут селяни стають власниками раніше, ніж у решті імперії |
| 19 лютого 1868 |
стани однодворців і громадян західних губерній скасовано | Однодворців прирівнюють до селян; громадянам дають рік на вибір між селянським і міщанським станом |
Однодворці західних губерній — не ті однодворці. Шукаючи це слово, ви майже напевно натрапите на однодворців корінних російських губерній, нащадків служилих людей XVII століття. Це інша категорія з тією самою назвою. Наші однодворці — стан, створений законом 1831 року саме для здекласованої шляхти західних губерній.
Найважливіше: закон і аркуш не збігаються
Складіть тепер дати законів із тим, що стоїть у наших книгах, — і побачите, що вони розходяться на десятиліття, причому в обидва боки.
| Закон каже | А в нашій кліровій |
|---|---|
| Розбір шляхти оголошено 1831 року | Слово однодворцевъ входить у формуляр М'ястківки 1845-го, через чотирнадцять років, а в сусідній Ротмистрівці й тоді ще стоїть Дворянъ |
| Стан однодворців скасовано 1868 року | Рубрика Однодворцевъ спокійно стоїть у відомості 1895 року — через двадцять сім років після скасування |
Практичний висновок простий: не датуйте нічого за законом. Указ показує, коли правило змінила держава; коли його підхопив ваш писар — питання окреме, і відповідь на нього дає лише книга вашої парафії. І навпаки: зустрівши однодворця після 1868 року, не вважайте це помилкою — це інерція формуляра.
Однодворці: хто це такі
Найцікавіша для нашої місцевості категорія — і найчастіша причина, чому рід «не знаходиться».
Це нащадки дрібної шляхти, яка після поділів Речі Посполитої не змогла або не встигла документально підтвердити шляхетство. Законом 1831 року з них зробили окремий стан — тих, хто жив на селі; міських записували «громадянами західних губерній». Землю вони здебільшого мали, але орендовану чи чиншову, а не власну; кріпаками не були, від панщини були вільні — зате рекрутську повинність несли нарівні з селянами.
Позначка «однодворець» — це майже завжди слід шляхетського походження. А отже й підказка: десь могла існувати справа про підтвердження дворянства, а в ній — метрики на кожне покоління, зібрані самою родиною. Це найбагатше джерело з усіх, які тут описані.
Що вони жили не з панщини, видно й з інших документів. Коли 1851 року інвентарний комітет розглядав справу містечка, він записав, що М'ястківка «населена міщанами, людьми та євреями, котрі платять поміщику за договорами», — і закрив справу, бо нормувати не було чого.
Скільки їх було поіменно, показує відомість 1859 року: у секції «Въ м. Мястковкѣ» — вісімдесят шість однодворців, кожен з іменем, прізвищем і розміром наділу.
Що стоїть у наших книгах
Це вже не теорія, а перелік того, що реально трапляється в опрацьованому корпусі. Числа — по метричній книзі Благовіщенської церкви М'ястківки за 1864–1875 роки (ДАВіО, ф. 904, оп. 24, спр. 24): 1381 особа.
| Стан | Осіб | Як записано в книзі |
|---|---|---|
| Не вказано | 817 | житель · вдова · дѣвица · бурлакъ · кучеръ |
| Селяни | 490 | крестьянинъ · М. Мясковки крестьянинъ · крестьянка · вдова крестьянина |
| Однодворці | 36 | однодворецъ · однодворка · однодворка, вдова · проживающій въ М. Мясковкѣ Однодворецъ |
| Військові | 24 | отставной солдатъ · побилетный солдатъ · Отставной Унтеръ-офицеръ · жена солдата |
| Духовенство | 7 | приходскій священникъ · стихарный пономарь · вдова Пономаря · сынъ приходскаго священника |
| Міщани | 5 | мѣщанинъ · Ямпольскаго уѣзда мѣщанинъ |
| Шляхта | 1 | дворянка, вдова |
Найважливіший рядок тут — перший. У понад половини осіб стан не вказаний узагалі: священник ставив його не завжди. Тому «36 однодворців» — це нижня межа, а не число однодворців села. Відсутність позначки нічого не доводить.
Селянин — це ще не відповідь
У метричній книзі поруч з іменем стоїть просто крестьянинъ — і так у 490 осіб із 1381. Священник більшого не писав: для церкви цього досить. А насправді за цим одним словом ховається щонайменше три різні поділи, і всі вони важливі для роду.
Перший поділ: за тяглом
У господарських документах селяни розписані куди докладніше, ніж у метриках, — і поділені на розряди за тим, що двір міг відробити. Це не професії й не звання: це шкала заможності, закріплена в папері. Ось вона дослівно, з нотаріального акту про сусідню Зеленянку за 1802–1803 роки:
| Розряд | Що означав | Панщина на рік |
|---|---|---|
| Парові Parowi | двір із парою волів | 63–148 днів тяглої |
| Поєдинки Poiedynki | одна робоча худобина | менше, плюс чинш 6 зл. 20 гр. |
| Піші Piesi | без тягла | близько 60 днів, чинш 4 зл. 20 гр. |
| Халупники Chałupnicy | хата без поля | 6–27 днів |
| Комірники Komornicy | без власної хати, живуть у чужій | лічені окремим підсумком |
Через півстоліття шкала та сама, лише назви трохи інші. Виписка з інвентаря Новомястковецького фольварку 1850-х років рахує дослівно: «хозяевъ тяглыхъ 172, пѣшихъ или полутяглыхъ 145, огородниковъ 6». Тяглий — з робочою худобою, на повній панщині; піший, він же полутяглий, — без тягла, на половинній; городник сидів на самому городі без поля. Ще нижче — бобиль, який не мав і власного двору.
Що це дає роду. Розряд — це прямий показник, чим жила родина: пара волів чи гола хата. І він міняється з поколіннями: двір, який 1802 року стоїть серед парових, за два покоління може опинитися серед піших — і навпаки. У метриці цього не побачити ніколи, тільки в інвентарі.
Другий поділ: чий селянин
- Поміщицькі — кріпаки приватного власника. Наші села були саме такі: М'ястківка з фольварками належала Конецьпольським, далі Бєльським, Ярошинським і врешті Кочубеям
- Казенні (державні) — належали не панові, а скарбниці, й мали помітно більше прав. Такі села в повіті були, але не в нашому кущі. Законом 1866 року вони отримали свої наділи у власність, до того ж удвічі більші, ніж колишні панські
- Вільні хлібороби — звільнені паном із землею за викуп ще до реформи, за указом 1803 року. Категорія рідкісна: за півстоліття нею скористалися одиниці, тож у документі вона трапляється як виняток
Третій поділ: до викупу й після
Після 1861 року селянин не став власником одразу. Спершу він тимчасовозобов'язаний — особисто вільний, але за наділ ще відробляє панові. І лише викупивши землю, стає селянином-власником.
У нас цей проміжок був коротким: після Січневого повстання Правобережжя перевели на обов'язковий викуп 1863 року. Тому вже в кліровій 1895 року стоїть рубрика Крестьянъ собственниковъ — 279½ двора, тобто майже все село.
Ось чому крестьянинъ у метриці 1865 року і крестьянинъ собственникъ у відомості 1895-го — це не обов'язково різні люди й навіть не різні стани. Часто це та сама людина до і після викупу.
Міщани і єврейська громада
Міщани
М'ястківка була містечком — із базаром, ярмарками й торговими лавками, — тож міщанська верства тут звичайна. У метричних книгах її майже не видно (п'ять осіб на півтори тисячі), зате добре помітна в судових і нотаріальних справах: купчі, контракти, позови.
Єврейська громада
Єврейське населення містечка обліковувалося окремо й іншими книгами. Це добре видно на ревізії 1795 року: християнського населення М'ястківки в ній немає взагалі, а єврейська казка містечка є — аркуші 541–581. Метричні книги громади велися при синагозі й до цього корпусу не входять.
Військові: окрема лінія через усе століття
Солдатські позначки трапляються в наших книгах постійно, і плутають вони найбільше, бо їх кілька і вони означають різні речі.
| Позначка | Що означає |
|---|---|
| солдатъ · солдатъ (нижній чинъ) | Людина на дійсній службі. У метриці рідного села з'являється хіба принагідно — служили далеко й довго |
| побилетный солдатъ | Відпущений додому «по білету», але формально ще на службі. Таку безстрокову відпустку почали давати з 1830-х, щоб не тримати всіх під рушницею: солдат жив у селі, заводив родину — і будь-коли міг бути покликаний назад |
| отставной солдатъ · М. Мясковки бывшій Салдатъ | Звільнений остаточно. Це вже окрема категорія з власними правами, а не колишній селянин |
| Отставной Унтеръ-офицеръ | Те саме, але з унтер-офіцерським чином — людина письменна, часто з посадою в громаді |
| солдатка · жена солдата | Дружина солдата. Чоловік у війську десятиліттями, тож двір вона нерідко тягне сама — і в записах стоїть як самостійна особа |
| солдата дочь | Дитина солдата. Синів із народження записували за військовим відомством — до 1856 року це були кантоністи, окрема категорія зі своїми школами |
Ось чому це важливо для роду. Служба була однією з небагатьох доріг із кріпацтва: рекрут виходив з-під влади поміщика, а відслуживши — ставав особисто вільним. Тому позначка «отставной солдатъ» біля предка означає не просто біографічну деталь, а юридичний розрив із попереднім станом: далі його рід рахується вже інакше.
Звідси й подвійні написання, яких у книгах багато: крестьянинъ-отставной солдатъ — був селянином, відслужив; солдатка однодворка — однодворка, віддана за солдата. Писар фіксує обидва становища, бо обидва чинні. Не зводьте таку пару до одного слова.
До кінця століття військові стають помітною групою парафії: у відомості 1895 року їх 58 дворів — більше, ніж однодворців у шість разів.
Позначки, які станом не є
Далеко не кожне слово біля імені — стан. Писар міг поставити родинне становище, заняття або просто те, що знав про людину. Плутанина тут коштує дорого: за «вдовою» шукають окрему категорію, якої не існує.
Родинне становище
вдова · вдовецъ · дѣвица · жена крестьянина · вдова крестьянина · М. Мясковки крестьянина невѣстка · дочка крест.
Це не стан, а місце людини в родині. Стан у таких записах — чоловіків або батьків, і саме його треба виписувати. Але й самі позначки не марні: вдова могла бути головою двору й розпоряджатися господарством, тож писар відзначав це не з ввічливості, а тому, що це мало юридичну вагу.
Найгірший випадок — «вдова» без імені чоловіка. Тоді запис дає ім'я, вік і нічого більше: ані роду, ані двору. Шукати таку жінку доводиться через подвірний список, де вона стоїть у складі конкретного господарства.
Заняття й становище
кучеръ · житель · поселенецъ · пришлый
Житель — найчастіше означає просто «мешканець»: писар не знав стану або не вважав за потрібне його ставити. Поселенецъ і пришлый — людина не тутешня, і це вже підказка: її рід шукати в іншому селі. Наймит, кучер, пастух — заняття, яке до стану не має стосунку: наймитом міг бути й селянин, і однодворець без землі.
Бурлака — і це не те, що ви подумали
Бурлакъ у наших книгах — не волзький бурлак. У тутешньому вжитку це неодружений чоловік без власного господарства: парубок, бобиль, заробітчанин, який живе в чужому дворі або ходить на роботи.
Для пошуку це важлива прикмета: бурлака не має свого двору, отже в подвірному списку його треба шукати не окремим номером, а всередині чужого господарства — серед «інших мешканців».
Пастка зі словом «гражданинъ»
Це слово означає дві цілком різні речі, і котру саме — видно лише з контексту.
У західних губерніях громадянин — міський відповідник однодворця: та сама здекласована шляхта, тільки записана в місті (закон 1831 року, див. вище). А в загальноімперському вжитку почесний громадянин — стан, заведений 1832 року для купецької верхівки, дітей духовенства й освічених різночинців. Спільного між ними — тільки корінь слова.
Скорочення й знаки питання
У книгах повно скорочень: кр-нъ, кр-ка, кр., крест. — усе це «крестьянинъ» і «крестьянка». Шукаючи в текстах, пробуйте й скорочену форму.
А знак питання — однодворецъ?, пономарь?, міщанин? — наш, а не писарів. Так позначено місця, де прочитання непевне. Ми їх не викидаємо й не «виправляємо» мовчки: сумнів — теж відомість про документ.
Пастки
Подвійна позначка — це не помилка. У книгах трапляються мѣщ./однодвор. і мѣщ./селянинъ: писар сам вагався або людина справді була в перехідному становищі. Такі місця ми зберігаємо як є, а не зводимо до одного слова.
Жінку називають за чоловіком. Однодворка, вдова крестьянина, солдатка — це стан її чоловіка чи батька, а не окремий власний. Із дівочим родом такий запис не пов'язаний ніяк.
«Дворовіи» — не «дворяни». У сповідному розписі 1802 року рубрика Дворовіи и ихъ Домашные означає дворових людей маєтку, а не шляхту. Одна літера — протилежний стан.
Стан ходить парою з прізвищем. У наших книгах Долищукъ — селянська родина, а Долищинскій — однодворці. Корінь спільний, роди різні, і саме позначка стану допомагає їх не переплутати.
Католицькі книги позначку могли й опускати. У метриках м'ястківського костелу за 1849–1852 роки ксьондз систематично писав однодворців лише іменем, без прізвища: Однодворецъ Феодоръ. Ціла верства в цих томах практично анонімна.
Куди веде стан
Найбільше з цього дає позначка однодворець: за нею часто стоїть шляхетський рід, який після поділів не подав паперів. Якщо подавав — десь лежить справа з метриками на кожне покоління.
А якщо в роду трапиться духовна особа, дорога взагалі інша: духовенство лишило по собі окремий і незрівнянно докладніший масив документів.