Для тих, хто шукає вперше
Клубок
Шість кроків до свого роду. Як у казці: тягнеш за нитку — і вона веде далі, від розмови з рідними до архівного запису двохсотрічної давнини.
Курс можна пройти по порядку — або одразу спробувати пошук.
Шукати прізвище в текстах →Проходити підряд не обов'язково. Якщо вже знаєте село й прізвище — починайте з третього кроку. Кожен крок веде на окрему сторінку, і звідти можна повернутися сюди, до наступного.
-
Розпитайте рідних, поки є кого
Найцінніше не в архіві, а на кухні у старших. Записуйте все: імена, прізвиська, роки, назви сіл, куди хто виїхав, ким працювали. Навіть плутана згадка звужує пошук на десятиліття.
Питайте про дівочі прізвища — вони губляться першими, а без них жіноча лінія обривається.
-
З'ясуйте, де саме шукати
Село — це ще не адреса документа. Треба знати повіт, волость і найголовніше — парафію: метрики вели церкви, і потрібна вам книга може лежати під назвою сусіднього села.
-
Прочитайте свій перший запис
Найстрашніше здається саме тут — вицвілий скоропис і незнайомі слова. Насправді запис має жорсткий формуляр: якщо знати, що в якій графі, читається він швидко.
-
З'ясуйте стан роду
Селяни, міщани, однодворці — від стану залежить, у яких фондах шукати далі. Помилитися тут означає роками шукати не там.
І це знадобиться вже на наступному кроці: подвірні списки писали не абеткою, а станами, тож без цього ви не знатимете навіть, у якій рубриці шукати свій двір.
-
Побачте всю родину разом
Метрика дає подію — народження, шлюб, смерть. Але щоб побачити двір цілком, з віком кожного і з тим, хто кому ким доводиться, потрібен інший документ.
-
Не спиняйтеся, коли запис не знаходиться
Прізвище писали на слух, книги горіли, родини переїжджали. Порожній результат майже ніколи не означає, що предків не було — частіше він означає, що шукати треба інакше.
Найчастіше метрики за потрібний рік просто немає. Тоді запис шукають там, куди він потрапив копією: в актових книгах судів і нотаріату.
Що з цього вийде
Пройшовши всі шість, ви знатимете, як улаштований архівний запис, що в ньому шукати і який документ брати наступним. Легко далі не стане: записи бувають нечитані, книги — втрачені, а на одну знайдену ланку часом іде кілька місяців. Але шукатимете ви вже не навмання.
Кроки 3, 5 і 6 — це ще й наскрізна історія: ті самі люди переходять зі сторінки на сторінку, від запису 1865 року до справи 1802-го. Читати її можна підряд, за стрілками «Далі за сюжетом», починаючи з першого розбору.
А тепер — своє прізвище
Курс закінчується там, де починається пошук. Спершу подивіться в каталозі, які книги взагалі є по вашому селу й за які роки, — це підкаже, чого чекати. А далі спробуйте саме прізвище: тексти виходять на сайт справа за справою, і ваше може вже бути серед прочитаних.
Шукайте так, як прізвище пишеться зараз, або лише його початок
Шукати прізвище →